Позаурочний захід з історії України

до тижня історії

«Козацька слава не вмре, не загине»

Мета: перевірити  знання учнів з історії Українського козацтва, розвивати інтерес до історичного минулого свого народу, виховувати почуття городості .

Обладнання:   ілюстрований матеріал( портрети гетьманів), додатки до конкурсів, дошка.

Хід  гри.

Ведучий.

Добрий день, шановне панство!!!  Минулого тижня 14 жовтня наша держава відзначала  День захисника України. Важко уявити наше   минуле без славної козацької доби. І сьогодні ми вирішили перевірити, наскільки добре ви знаєте наше козацьке минуле. Отже, запрошуємо наші козацькі курені:

/звучить марш, команди виходять на сцену/

Прошу курінних отаманів презентувати своїх козаків.

А оцінювати виступи наших команд буде поважна старшинська рада. ( Журі займають свої місця)

Ведучий .

Не секрет, що до козацтва приєднувалися чоловіки різних національностей – і Січ гомоніла різноманітними мовами і діалектами, але особливих складностей у порозумінні між запорожцями не було! Чи спроможні наші нащадки козаків швидко перекласти слова хоча би з російської на українську і навпаки?

І. «Тлумач»

(Командам роздаються аркуші з надрукованими словами російською, які потрібно перекласти на українську, і українськими словами, які, відповідно, слід перекласти на українську)

Російською        Українською                      Російською          Українською

Пушка                                                                                                        Рушниця

 Усы                                                                                                             Сорочка

Оружие                                                                                                      Панночка

Трубка                                                                                                        Борошно

Гвоздь                                                                                                          Чоботи

                                  

Впоралися?  Це була, так би мовити, розминка, а основні питання – попереду!

ІІ. «Давно се діялось колись…»

КОЖНА КОМАНДА ВІДПОВІДАТИМЕ ПО ЧЕРЗІ. ЯКЩО У КОМАНДИ НЕМАЄ ВІДПОВІДІ, АБО ВОНА НЕВІРНА, ТО У СУПЕРНИКІВ Є ШАНС ЗАРОБИТИ ДОДАТКОВИЙ БАЛ. ЗА ВИГУКИ ПОЗА ЧЕРГОЮ З КОМАНДИ БУДУТЬ ЗНІМАТИСЯ БАЛИ.

І команда.  1. Як називався чоловік, що керував козацьким куренем?   (курінний отаман).

ІІ команда. 2 Як називається довгий козацький чуб?   (оселедець)

І команда.  3. Хто був першим отаманом Запорозької Січі?    (Дмитро Вишневецький-Байда)

ІІ команда. 4. Як називався козацький човен?   («чайка»)

І команда.5. Як називається символ гетьманської влади?   (булава)

ІІ команда 6. На якому дніпровому острові знаходилася перша з відомих козацьких січей?   (Мала Хортиця)

І команда.7. Як називалися широкі козацькі штани?   (шаровари)

ІІ команда.8. Кому вхід на Січ був суворо заборонений?   (жінкам)

І команда.9. Яких козаків називали «сиднями» та «гніздюками»?  (сімейних)

ІІ команда.10. До якої організації вступив П. Сагайдачний з усім Військом Запорозьким?  (до Київського Богоявленського братства)

І команда.11. Які злочини вважалися серед козаків найтяжчими і за них карали смертю?  (зрада, порушення військової дисципліни, крадіжка січового майна)

ІІ команда.12. Як називалися символи влади старшини у козаків?   (клейноди)

І команда.13. Як називалися козаки, що несли службу польському королю?   (реєстрові)

ІІ команда.14. Хто очолював козаків у «добу героїчних походів» проти турок і татар? (Петро Конашевич-Сагайдачний)

І команда.15.  Скільки куренів існувало на Січі в період її розквіту?   (38)

ІІ команда. 16. Якої довжини була козацька «чайка»?   (20 м.)

І команда.  17. Скільки великих порогів існувало на Дніпрі?   (9)

ІІ команда. 18. Скільки існувало ВСЬОГО Запорозьких Січей?   (8)

І команда.  19.  Якої висоти був козацький бунчук?   (2,5 м.)

ІІ команда.20. Скільки осіб максимально могла вмістити козацька «чайка»? (70)

ІІІ. Конкурс отаманів

Запрошуємо на сцену отаманів.

ПЕРЕД ВАМИ – СТОЛИ З ПРЕДМЕТАМИ ТА ІЛЮСТРАЦІЯМИ. ВАШЕ ЗАВДАННЯ – ПОКАЗАТИ ПРАВИЛЬНУ ІЛЮСТРАЦІЮ-ВІДПОВІДЬ .

Роздивіться все уважно… Готові? ПОЧИНАЄМО!

1.Як козаки голосували? /підкинути шапку/

2.Як козаки ховалися у плавнях від ворога? /під водою дихали через очеретинку/

3.Яку зброю козаки вважали чесною, справедливою? /шабля/

4.Цей предмет називали «душею козака», а ще – «носогрійкою». Для кожного запорожця це був своєрідний талісман, з яким не розлучалися за жодних умов! /люлька/

5.Ця річ була така ж важлива і цінна для козака, як і шабля – носили її у спеціальному чохлі на поясі, або ж … за халявою чобота /ложка/.

6.Без цієї речі уявити козака неможливо. Синього чи зеленого кольору у будні, червоного чи малинового – на свята. А на виготовлення цієї речі йшло не менше 10 метрів матеріалу! /шаровари/

ІУ «Рибалки»

Запрошуємо на сцену по одному учаснику від  команди.

Козаки були не тільки  кмітливими,  але і працьовитими.  Недаремно говорили: Козак ніде не пропаде. Він міг вижити  у надскладних умовах і не померти з голоду, тож  зараз ми перевіримо  чи насправді це так. 

Ваше завдання за 5 хв наловити риби. За допомогою вудочки надіти кільце на  пляшку.  За кожен «улов риби» один бал.

V. «Козацькі страви»

 Час плине швидко і, мабуть, інтелектуальні зусилля потребують поповнення запасів енергії. Саме цим ви зараз і займетеся – будете куховарити!!!   Відомо, що запорожці завжди любили попоїсти! Іван Котляревський у своїй поемі «Енеїда» навів незчисленні козацькі смаколики!

ВАШЕ ЗАВДАННЯ – ІЗ ЗАПРОПОНОВАНИХ ІНГРИДІЄНТІВ «ЗВАРИТИ» СТРАВУ (ПОКЛАСТИ У КАЗАН- ПОТРІБНІ НАЗВИ), А ЗАЙВІ ПРОДУКТИ ВІДКИНУТИ!

(Кожній команді надається «казан» (велика аплікація на мольберті) і аркуші з назвами страв і продуктів, з яких їх готують.)

«Соломаха»:  житнє борошно, ґринджоли, окріп, сіль, цибуля, смалець, часник, гречане борошно, аґрус, сир.

Ведучий.   А чи знають глядачі , що таке «Соломаха»?  Тож послухайте.

«Соломаха»- кашоподібна страва. Основний компонент  житнє або гречане борошно, з якого розбовтували рідке тісто, вливали у підсолений окріп і заварювали розмішуючи. Коли «Соломаха» була готова додавали олію, смалець затирали часником.

УІ. «Козаки- характерники»

Деякі козаки були справжніми чаклунами. Вони могли навести мару, що ворог їх не помічав,  на далекій відстані впізнати ворога. Тож зараз ми перевіримо чи є серед наших козаків характерники  ВАШЕ ЗАВДАННЯ  ВГАДАТИ ДЕ ЗНАХОДИТЬСЯ ПОРТРЕТ КОЗАЦЬКИХ ГЕТЬМАНІВ , А ДЕ  НІ.( портрети та ілюстрації закриті білим папером,  учням пропонуються 3  портрети гетьманів і три  ілюстрації  тварин в мультфільмів)

VІІ. «Народ скаже, як зав’яже»

Про козаків наш народ склав багато пісень, казок, легенд і приказок.

Ось вам список прислів’їв – до них треба підібрати бажано «рідне», або придумати кмітливе закінчення (командам видається «урізаний» текст):

– Де два козаки, там … (три гетьмани).

– Де козак, там…  (і слава).

– До булави треба … (голови).

– Козаки, як діти: хоч багато – поїдять, хоч … (трохи – наїдяться).

– Не той козак, що за водою пливе, … (а той, що проти води).

– Степ та воля – … (козацька доля).

– Хліб та вода – … (то козацька їда).

– Хоч і спина гола, … (козаку аби воля).

– Кінь для козака, як … (крила для пташки).

– Козак не боїться … (ні чвари, ні хмари).

– Не журися, козаче, нехай … (ворог плаче!)

– Сміливого козака і … (чорти) бояться.

– У козака життя коротке, а … (слава – вічна!)

– Береженого бог береже, а козака – … (шабля).

– Не той козак, що поборов, а той, що … (вивернувся).

ПЕРЕДАЙТЕ ВАШІ АРКУШІ З ВІДПОВІДЯМИ ЖУРІ, А МИ ЗАРАЗ ПЕРЕВІРИМО, ЯК ЖЕ МАЛО БУТИ НАСПРАВДІ.

УІІІ. «Козаки влучники»

ПРЕДСТАВНИКИ ВСІЄЇ КОМАНДИ НА ВІДСТАНІ ПОВИННІ ВЛУЧИТИ  В КОШИК.

За кожне  влучне  попадання команді додається один  бал.

ПІДСУМКИ. Виступ журі,  нагородження команди-переможця та найактивнішого гравця .

ЯК ПРАЦЮВАТИ З ІСТОРИЧНИМИ ПАМ'ЯТКАМИ

1. ПАМ’ЯТКА З ВИКОРИСТАННЯ КАРТИ ЯК ІСТОРИЧНОГО ДЖЕРЕЛА.

1. Займіть позицію біля карти так, щоб не заступати природне освітлення.

 2. Запам'ятайте, що коли ви стоїте навпроти карти, вгорі буде північ, внизу —південь, зліва — захід, справа — схід.

3. Навчіться читати легенду карти — її умовні позначення. При всій різноманітності карт однотипні факти, події,  — кордони та столиці, райони повстань, напрямки головних ударів і місця битв тощо — зображуються на них схожими позначками.

4.Зверніть увагу на написи, діаграми, таблиці, портрети, рисунки, які є на карті, і ви зрозумієте, що є резон у твердженніявища «Карта — це державна шпаргалка».

5.      Працюючи з контурною картою, користуйтеся кольоровими олівцями, робіть умовні позначення.

6. На дрібномасштабних картах окремі позначки робіть шифрами, які включайте в умовні позначення, це впливатиме на естетику виконаної вами роботи.

2.  ПЛАН  ХАРАКТЕРИСТИКИ  АРХІТЕКТУРНОЇ ПАМ’ЯТКИ. 

1.      Назва архітектурної пам'ятки.

2.      Вигляд архітектурної пам'ятки.

3.      Призначення пам'ятки.

4.      Час створення і місце будування.

5.      Держава, в якій створено архітектурну пам'ятку.

6.      Замовник або ініціатор створення.

7.      Автор (архітектор).

8.      Матеріал для будівництва.

9.      Основні компоненти споруди.

10. Споруда поодинока чи збудована в ансамблі? Споруди, які входять до ансамблю.

11. Види мистецтва, використані у споруді.

12. Значення цієї пам'ятки архітектури для історії та культури країни, в якій вона побудована.

13. Ваше особисте враження від пам'ятки.

3. ОСНОВНІ ПРАВИЛА СКЛАДАННЯ ПЛАНУ

      1   План складається в довільній формі питальними чи  розповід

           ними реченнями або у змішаному вигляді.

      2. Уважно  прочитайте текст , визначте головну думку.

      3. Поділіть текст на смислові частини, визначте мікротеми.

      4. Сформулюйте пункти плану.

      5. Спробуйте переказати текст, керуючись складеним планом.

ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ПЛАНУ.

1.      У пунктах простого плану перелічуються основні мікротеми тексту.

2.      Пункти складного плану   розбиваються на підпункти.

3.      Пункти плану не повинні повторюватися, дублювати один одного.

4.      Формулювання мають бути лаконічними і чіткими.

5.      Пункти плану можуть оформлятися як у розповідній, так і в питальній формі.

6.      Слід зберігати наступність і логічну підпорядкованість частин.

7.      Перший та останній пункти плану повинні логічно відкривати та завершувати виклад основних питань тексту.

8.      Перевір, чи не збігаються пункти плану, чи повністю в них відображено основний текст.

4. ПОРЯДОК  РОБОТИ НАД СКЛАДАННЯМ ТЕЗ

1.      Прочитайте весь текст, якщо він невеликий, або розділ, якщо параграф великий за обсягом.

2.      Продумати  зміст тексту , знайти і простежити основні положення, висунуті автором.

3.      Викласти основні авторські думки у вигляді послідовних пунктів.

ВИМОГИ ДО СКЛАДАННЯ ТЕЗ

1.      Формулювання думок чітке і коротке, але самобутність форми повинна зберігатися, незважаючи на деяку уривчастість викладу.

2.      Кожне положення містить лише одну думку.

3.      Можна скласти тези за абзацами. Іноді одна теза може об’єднувати декілька абзаців.

4.      Записуючи тези, нумеруємо кожну, пропускаємо рядок міжними, у кожній тезі бажано виділити головне слово і помітити логічний наголос.

5.      Якщо твір великий, то в кінці кожної тези вказуємо номер сторінки тексту. Якщо текст не великий за обсягом, то в кінці тез  необхідно вказати джерела викладу.

5. ТЕХНОЛОГІЯ КОНСПЕКТУВАННЯ.

1.      Уважно прочитайте текст, Супроводжуйте читання зазначенням незрозумілих місць. Незнайомих слів, нових імен, дат.

2.      Запишіть на першій сторінці паспортні дані книги, над якою працюєте .

3.      Поділіть сторінку на дві частини (праву і ліву)

4.      Поділіть текст на логічно- смислові частини. Під час читання тексту складіть простий детальний план- послідовний перлік основних думок автора.

5.      Прочитайте позначені місця і коротко  послідовно їх запишіть.

6.      На полях помічайте значення нових та незнайомих слів,понять,а також записуйте власні думки, коментарі, оцінки прочитаного.

7.      Намагайтеся передати думки автора своїми  словами.

8.      Цитуйте лише те, на що можна покластися як на  авторитетний виклад думки.

ТЕХНОЛОГІЯ КОНСПЕКТУВАННЯ ЛЕКЦІЇ

1.      Чітко з’ясуйте тему перед початком конспектування лекції.

2.      Записуйте основні положення, висновки, факти, схеми, дати, прізвища.

3.      Конспектуючи лекцію, на полях ставте позначки проти тих місць, які потребують уточнення.

4.      Після закінчення лекції, з’ясуйте всі питання, які виникли під час лекції, уточніть факти, назви.

5.      Привчіть себе робити розумні скорочення, одночасно залишаючи поруч з ними місце для подальшого допрпцювання лекції.

6.      Найближчим часом після лекції необхідно:

- дописати скорочені слова

- виправити стилістику

- доповнити записи фактами, необхідними положеннями та виз-

   Наченнями.

7.      Виділіть основні положення в конспекті лекції

6. ЯК ГОТУВАТИ ПОВІДОМЛЕННЯ

1.      Уважно прочитайте завдання

2.      Визнач відповідний матеріал за підручником.

3.      Випиши дати подій та прізвища історичних діячів, про які йтиметься у розділі

4.      Знайди додаткову літературу відповідно до теми завдань

5.      Склади простий план повідомлення

6.      Запиши висновки.

7. ЕСЕ

Есе- це письмовий твір, який характеризується вільним, необов’язково вичерпним, але виразно індивідуальним трактуванням теми.

ВСТУП-це загальний підхід до теми, який включає проблемне завдання та відповідь на поставлене запитання. Упродовж всього есе треба підкреслювати зв'язок  поданих фактів з темою.

ОСНОВНА ЧАСТИНА- есе треба зорієнтувати так, щоб переконати читача аргументами. Обсяг есе може бути різний.

ВИСНОВКИ- Бажано знову повторити тему( головну ідею, вживаючи, наприклад цитати). Тут треба узагальнити головні ідеї та дати відповідь на поставлене запитання.

8. ЯК ПРАЦЮВАТИ З ДЖЕРЕЛАМИ.

1.      Прочитайте назву документа. Встанови хто його автор. Коли й де   написаний        цей документ?

2.      Зорієнтуйся за назвою документа, з яким змістом матимеш справу.

3.      З якою метою працюєш над документом, які завдання повинен виконати?

4.      Уважно прочитай текст документа.

5.      З’ясуй незрозумілі поняття, значення окремих слів. Зверни увагу на коментарі, що супроводжують текст.

6.      Проаналізуй чи зрозумів текст документа. Чи можеш виконати поставлені завдання? Усунь причини, які заважають тобі це зробити.

9. ЯК ПРАЦЮВАТИ З ІСТОРИЧНИМИ ДЖЕРЕЛАМИ.

1.   З’ясуй, хто створював джерело. Який статус мала ця людина?

2.      Коли джерело було створене? Які характерні риси історичного часу вплинули на нього?

3.      Про які події говорить джерело?

4.      Де відбулася подія?

5.      Чому було створено джерело?

10. ЯК ВИВЧАТИ РЕВОЛЮЦІЮ.

1.      Визначити передумови події.

2.      З'ясувати причини (об'єктивні та суб'єктивні).

3.      Виділити її головні завдання.

4.      Визначити характер революції.

5.      Рушійні сили і керівники (історичні постаті).

6.      Початок революції (подія).

7.      Хід революційної боротьби (основні етапи, хронологічна таблиця).

8.      Результат.

9.      Причини перемоги (поразки).

10.    Наслідки революції.

11.Значення революції.

11. ЯК ВИВЧАТИ ВІЙНУ.

 1.     З'ясувати міжнародну обстановку.

2.      Визначити причини та характер війни.

3.      Привід.

4.      Вказати сили сторін, що протистоять.

5.      Початок війни.

6.      Хід війни (її основні етапи, хронологічна таблиця).

7.      Закінчення війни (умови миру).

8.      Результат війни.

9.      Причини перемоги (поразки).

10.    Історичне значення події.

12. ЯК СКЛАСТИ ІСТОРИЧНИЙ ПОРТРЕТ

План

1.      Історичні умови, в яких формувалася особистість історичної постаті.

2.      Походження. Біографічні дані.

3.      Особистісні якості історичного діяча та умови їх  формування.

4.      Навколишнє суспільне середовище. Інтереси якої верстви суспільства  виражав діяч.

5.      Цілі діяльності та можливості  їх досягнення.

6.      Засоби досягнення мети.

7.      Основні результати діяльності історичної особи, ставлення до неї сучасників.

8.      Значення діяльності особистості для регіону, країни, світу.

9.      Оцінка діяльності особистості в сучасній науці.

10.    Ваше ставлення до цієї історичної особи як людини та історичного діяча.

11.    Яку особу сьогодення ви могли б поставити в один ряд з нею? Чому?

13. ЯК ПІДГОТУВАТИ ІНТЕРВ’Ю?

1 .Продумати заздалегіть питання.

2. Сформулювати питання так, щоб відповіді на них розкривали  найбільш цікаве в людині, донести до читача ( слухача)  значення факту.

3. Правдиво й точно записати сказане, ознайомити із записаним того, хто давав інтерв’ю, перевірити назви, дати, прізвища, цифрові дані.

14.  ЯК ПІДГОТУВАТИ РЕПОРТАЖ?

РЕПОРТАЖ- розповідь очевидця, свідка, учасника подій.

МЕТА: відтворити повну картину подій, щоб читач( слухач) міг наочно уявити собі, як подія відбулася, стати нібито її очевидцем.

1.      Добре знати про що розповідати.

2.      Відібрати найсуттєвіше, найголовніше в події, що висвітлюється.

3.      Прагнути до об’ктивності.

4.      Показати свою позицію до питань, що розкриваються в репортажі.

5.      Описувати  виразно, живо.

15. СХЕМА АНАЛІЗУ ПОДІЙ.

1.Коли відбулися ці події, як довго вони тривали, у якій послідовності проходили?

2. В який період історії людства вони відбувалися?

3. Як ця подія співвідноситься з іншими подіями чи процесами?

4. Як ця подія кореспондується з однотипнми подіями чи процесами вітчизняної чи регіональної  історії?

5. Складання хронологічних чи синхроністичних , простих чи складних таблиць.

16. ВЧИМОСЯ ВИВЧАТИ  ПОВСТАННЯ

Необхідно знати:

—      повстання — це озброєні виступи різних верств населення проти існуючих порядків.

—      рушійні сили повстання — це соціальні верстви населення і групи, які брали участь у повстанні.

Як вивчати повстання:

1.      Називаємо точну дату повстання, його назву або ім'я ватажка.

2.      Визначаємо рушійні сили повстання (селянське, козацьке, міських жителів).

3.      Визначаємо причини повстання: для цього встановлюємо, що відбувалося в житті повсталих соціальних груп і верств незадовго до виступу, що могло викликати невдоволення до такої межі, що довелося взятися за зброю для зміни існуючих порядків.

4.      Визначаємо передумови повстання: для цього встановлюємо умови, що уможливили здійснення повстання (наприклад, поширенню яких-небудь ідей чи настроїв у суспільстві; чи існувала сила або особа, які могли очолити повстання; яким було ставлення державної влади до становища даних соціальних груп і верств, до їхніх проблем).

5.      Розглядаємо початок повстання:

•        визначаємо привід — яка подія стала безпосереднім поштовхом до повстання. Як правило, таку подію можна назвати «останньою краплею, що переповнила чашу терпіння»;

•        характеризуємо ватажка повстання — до якої соціальної групи належав, що спонукало його стати активним  учасником і ватажком повстання, основні якості характеру, цілі;

•        характеризуємо склад повстанців за верствами, кількість, озброєння, готовність до воєнних дій.

6.      Висвітлюємо хід повстання:

•        яка програма повстанців (вимоги, цілі);

•        дії повстанців; територія, яку охопило повстання;

•        як закінчилось повстання?

7.      Оскільки повстання даного періоду історії найчастіше були програні, з'ясуємо причини їхньої поразки: чи готувалися вони заздалегідь; чи були стихійними; чи був докладно розроблений план; чи уявляли повс танці добре ті цілі, яких хотіли досягти;; чи володіли повстанці необхідним озброєнням і досвідом ведення воєнних дій; чи були їхні дії узгодженими та ін.

8.      Визначаємо результати (наслідки повстання) — як позитивні, так і негативні.

9.      Визначаємо історичне значення повстання:

•        яку роль у подальшому історичному розвитку суспільства, народу, держави воно відіграно?

10.    Визначаємо уроки повстання:

•        чому воно навчило людей, який досвід було взято  із даної події?

17. ЯК ГОТУВАТИ ДОПОВІДЬ

1.      Продумай тему та заголовок.

2.      Визнач зміст доповіді, склади план.

3.      Склади список літератури, читаючи її, виписуй все, що потрібно включити у доповідь

4.      дороби план, проти кожного пункту познач, з якої книги слід узяти матеріал

5.      У вступі до роботи розкрий значення її теми.

6.      Послідовно розкрий усі передбачені планом питання, обгрунтуй, підкріпи прикладами, фактами. Основна частина, заради якої пишеться доповідь, має бути співзвучною заголовку. Тут треба наводити якомога більше фактів, спираючись на  аналіз і логіку.

7.      Вислови своє ставлення до теми у заключній частині. ( У заключній частині треба показати досягнення і прорахунки, зробити висновки, яких дійшов учень, досліджуючи задану тему)

Вимоги до мови учня

Мова учня повинна бути:

1.      Змістовною- повною, конкретною, чітко розкривати тему

2.      Логічною- послідовною, доказовою

3.      Багатою- за формою, словарним складом

4.      Емоційною й виразною

5.      Правильною- це передбачає дотримання норм української літературної мови.

18. ПАМ’ЯТКА РОБОТИ  НАД  РЕФЕРАТОМ

1.      Тема реферату:

-        повинна бути правильно сформульованою

-        у назві мають бути чітко визначені рамки розгляду теми

-        назва має відображати зміст

2.      Література ( використовуючи не одне джерело, а декілька)

-        з’ясувати, яка існує література з теми реферату

-        скласти її список

-        користуватися різними каталогами, бібліографічними виданнями, довідковою літературою

3.      Вид опрацювання літератури

-        суцільне

-        вибіркове ( іноді для розкриття теми тдостатньо  опрацювати  не всю книжку, а лише окремі її  розділи, параграфи)

-        комбіноване ( суцільне читання одних частин і вибіркове- інших)

4.      Дібрані джерела з робочими стислими примітками, закладками в книжці

-        розібратися у змісті , критично проаналізувати його

-        відібрати суттєве , основне

-        надати певну оцінку прочитаному

-        перевірити, чи збігається ваша оцінка якоїсь проблеми з думкою автора, інших авторитетних осіб

      -     вибрати для реферату більш яскраві факти, виклади, цікаві

            положення

-     зробити необхідні виснвки

5.      План ( простий чи складний) відповідно до обсягу реферату

6.      Реферат потребує усного захисту перед аудиторією приблизно 10-15 хв

СТРУКТУРА РЕФЕРАТУ

            Вступ- обсяг 2-3 сторінки

-        містить коротке  обгрунтування актуальності теми реферату з 

його об’єктивною складністю для вивчення, а також у зв’язку з численними теоріями і  суперечками

       -   робота має бути науково- дослідницькою

       -   необхідно показати, чому це питання може становити науко

            вий інтерес 

       -   визначити мету й завдання, які потрібно вирішити для реаліза

           ції мети

       -   короткий огляд літератури, в якому зазначено, який матеріал

           взято з того чи іншого джерела, проаналізовано його сильні

           і слабкі сторони

          Основна частина- обсяг не менше 10 сторінок

       -   містить матеріал, відібраний для розгляду проблеми, розподі

           лений за параграфами

       -   розкриває методи, що використовувалися для обгрунтування

           результатів

       -   містить особисту думку учня та сформульовані самостійно

           висновки які спираються на наведені факти

           Висновок- обсяг 2-3 сторінки

       -   формулює висновки за параграфами, які випливають з основ

           ної частини

       -   звертає увагу на виконання поставлених у Вступі завдань

           Список літератури

       -  джерела подаються в алфавітному порядку

       -  обов'язково вказують місто, назва видавництва, рік, кількість

           сторінок

          Додатки

          У розділі «Додатки» знаходять схеми, карти, таблиці, фото, 

           малюнки, копії документів і все, що доповнює та ілюструє

           матеріал.

19. ЯК СКЛАСТИ УЗАГАЛЬНЮЮЧУ ТАБЛИЦЮ

№1

Рік	Місце	Причини	Хід	Результати

№2

Країна	дата	Причина	Основні події	Підсумки

№3

Назва течії ( партії)	Теоретики	Основні ідеї

№4

Галузь культури	Діяч	Досягнення	Значення досягнення

№ 5

Назва реформи	Дата проведення	Нормативно- правові документи	Суть	Значення та наслідки

ЯК СКЛАСТИ ХРОНОЛОГІЧНУ ТАБЛИЦЮ

Дата	Подія

ЯК СКЛАСТИ РОЗГОРНУТУ ХРОНОЛОГІЧНУ ТАБЛИЦЮ

Дата	Подія	Сутність

ЯК СКЛАСТИ СИНХРОНІСТИЧНУ ТАБЛИЦЮ

Час, період	Всесвітня історія	Історія України	Історія рідного краю

Турнір правознавців для учнів 5 кл «Закон очима дітей»

Турнір правознавців для учнів 5 кл

«Закон очима дітей»

Мета: з’ясувати знання учнів із правил поведінки в школі та за її межами, звернути увагу на правопорушення казкових героїв та через казку навчити дітей дотримуватись правил поведінки в житті, розвивати творчі здібності учнів; виховувати законослухняних громадян України.

Обладнання: назва, виставка літератури з правових знань, малюнки „Ти – людини, отже маєш права”; столи та стільці для команд, на столах – назви команд, стіл та стільці для журі, аркуші паперу  для журі, музичне оформлення; завдання для команд, картки з назвами мультфільмів

ХІД ТУРНІРУ.

 Організаційний момент: глядачі займають місця в залі, команди займають місця за столами, журі займає свої місця.

Ведучий: Добрий день, друзі! Сьогодні ми  з вами зібрались в цьому залі на незвичайний турнір – турнір юних знавців права. Хоча ви ще діти і навчаєтесь лише в 5 класі, а з основами правознавства будете знайомитись лише через 3 роки, незважаючи на це, ви всі - маленькі громадяни Української держави. А тому, як і дорослі, маєте права та свої обов’язки. І сьогодні ми з’ясуємо, як ви знаєте свої права, і чи дотримуєтесь правил поведінки в школі, на вулиці або дома.

Змагатися в турнірі будуть  команди 5  класу.

 Представлення команд  (назва).

Ведучий: Оцінювати результати турніру буде кваліфіковане журі.

Представлення журі

І тур – „Дотримуйся правил поведінки завжди!”

Дітям пропонуються ілюстрації з зображенням різних правових ситуацій ( бійка між дітьми, крадіжка речей,  катання на велосипеді по проїжджій частині, проїзд в автобусі без квитка, порушення правил пішоходів)

Кожна команда по черзі називає правило поведінки (1 правило – 1 бал).

ІІ тур – „Казкові  правопорушники”

Ведучий: Людей, що порушують правила поведінки, заважають спокою людей, зазіхають на чуже майно, скоюють шкідливі дії або  злочини, називають правопорушниками. Є вони і серед казкових героїв. Ви читали казки, дивились мультфільми, і знаєте, що в багатьох з них є негативні герої, які намагаються зробити шкоду. Тому наступний тур ми назвали „Казкові правопорушники”.  

Капітани команд витягують картки з назвами мультфільмів.

 (Мультфільми „Ну, постривай!”, „Чебурашка і Крокодил Гена”, „Снігова королева”, „Пригоди  Буратіно”, «Маша і ведмідь»)

Завдання: Пригадати та назвати правила, які порушують казкові герої

(1 правопорушення – 1 бал)

Поки журі підводить підсумки за  2 тури, конкурс глядачів.

Для глядачів: Назвати казки, де герої порушують правила поведінки.

ІІІ тур – Домашнє завдання: „Я – людина, отже маю права.”

 Кожна команда заздалегідь підготувала малюнок, на якому зображено одне з прав дитини.

Завдання: захистити малюнок (вірш, пісня, сценка, розповідь, танок тощо).

(Оцінювання: малюнок – 3 бали, захист – 3 бали)

ІV тур – „Показуха”

Завдання: кожна команда  по черзі показує якесь правопорушення, інша команда повинна вгадати, яке саме правопорушення було показане. 

(Оцінювання: показане правопорушення – 3 бали, відгадане -3 бали)

Ведучий надає слово голові журі, який підводить підсумки турніру, нагороджує учасників команд.

Ведучий: Закінчився наш турнір. Напевно, для когось з вас він став дуже важливим, бо надав  можливість замислитись над своєю поведінкою і завчасно виправитись. Бажаємо всім бути законослухняними, поважати одне одного і пам’ятати, що всі ми – люди, і прагнемо бути здоровими та щасливими.