ЯК ПРАЦЮВАТИ З ІСТОРИЧНИМИ ПАМ'ЯТКАМИ

1. ПАМ’ЯТКА З ВИКОРИСТАННЯ КАРТИ ЯК ІСТОРИЧНОГО ДЖЕРЕЛА.

1. Займіть позицію біля карти так, щоб не заступати природне освітлення.

 2. Запам'ятайте, що коли ви стоїте навпроти карти, вгорі буде північ, внизу —південь, зліва — захід, справа — схід.

3. Навчіться читати легенду карти — її умовні позначення. При всій різноманітності карт однотипні факти, події,  — кордони та столиці, райони повстань, напрямки головних ударів і місця битв тощо — зображуються на них схожими позначками.

4.Зверніть увагу на написи, діаграми, таблиці, портрети, рисунки, які є на карті, і ви зрозумієте, що є резон у твердженніявища «Карта — це державна шпаргалка».

5.      Працюючи з контурною картою, користуйтеся кольоровими олівцями, робіть умовні позначення.

6. На дрібномасштабних картах окремі позначки робіть шифрами, які включайте в умовні позначення, це впливатиме на естетику виконаної вами роботи.

2.  ПЛАН  ХАРАКТЕРИСТИКИ  АРХІТЕКТУРНОЇ ПАМ’ЯТКИ. 

1.      Назва архітектурної пам'ятки.

2.      Вигляд архітектурної пам'ятки.

3.      Призначення пам'ятки.

4.      Час створення і місце будування.

5.      Держава, в якій створено архітектурну пам'ятку.

6.      Замовник або ініціатор створення.

7.      Автор (архітектор).

8.      Матеріал для будівництва.

9.      Основні компоненти споруди.

10. Споруда поодинока чи збудована в ансамблі? Споруди, які входять до ансамблю.

11. Види мистецтва, використані у споруді.

12. Значення цієї пам'ятки архітектури для історії та культури країни, в якій вона побудована.

13. Ваше особисте враження від пам'ятки.

3. ОСНОВНІ ПРАВИЛА СКЛАДАННЯ ПЛАНУ

      1   План складається в довільній формі питальними чи  розповід

           ними реченнями або у змішаному вигляді.

      2. Уважно  прочитайте текст , визначте головну думку.

      3. Поділіть текст на смислові частини, визначте мікротеми.

      4. Сформулюйте пункти плану.

      5. Спробуйте переказати текст, керуючись складеним планом.

ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ПЛАНУ.

1.      У пунктах простого плану перелічуються основні мікротеми тексту.

2.      Пункти складного плану   розбиваються на підпункти.

3.      Пункти плану не повинні повторюватися, дублювати один одного.

4.      Формулювання мають бути лаконічними і чіткими.

5.      Пункти плану можуть оформлятися як у розповідній, так і в питальній формі.

6.      Слід зберігати наступність і логічну підпорядкованість частин.

7.      Перший та останній пункти плану повинні логічно відкривати та завершувати виклад основних питань тексту.

8.      Перевір, чи не збігаються пункти плану, чи повністю в них відображено основний текст.

4. ПОРЯДОК  РОБОТИ НАД СКЛАДАННЯМ ТЕЗ

1.      Прочитайте весь текст, якщо він невеликий, або розділ, якщо параграф великий за обсягом.

2.      Продумати  зміст тексту , знайти і простежити основні положення, висунуті автором.

3.      Викласти основні авторські думки у вигляді послідовних пунктів.

ВИМОГИ ДО СКЛАДАННЯ ТЕЗ

1.      Формулювання думок чітке і коротке, але самобутність форми повинна зберігатися, незважаючи на деяку уривчастість викладу.

2.      Кожне положення містить лише одну думку.

3.      Можна скласти тези за абзацами. Іноді одна теза може об’єднувати декілька абзаців.

4.      Записуючи тези, нумеруємо кожну, пропускаємо рядок міжними, у кожній тезі бажано виділити головне слово і помітити логічний наголос.

5.      Якщо твір великий, то в кінці кожної тези вказуємо номер сторінки тексту. Якщо текст не великий за обсягом, то в кінці тез  необхідно вказати джерела викладу.

5. ТЕХНОЛОГІЯ КОНСПЕКТУВАННЯ.

1.      Уважно прочитайте текст, Супроводжуйте читання зазначенням незрозумілих місць. Незнайомих слів, нових імен, дат.

2.      Запишіть на першій сторінці паспортні дані книги, над якою працюєте .

3.      Поділіть сторінку на дві частини (праву і ліву)

4.      Поділіть текст на логічно- смислові частини. Під час читання тексту складіть простий детальний план- послідовний перлік основних думок автора.

5.      Прочитайте позначені місця і коротко  послідовно їх запишіть.

6.      На полях помічайте значення нових та незнайомих слів,понять,а також записуйте власні думки, коментарі, оцінки прочитаного.

7.      Намагайтеся передати думки автора своїми  словами.

8.      Цитуйте лише те, на що можна покластися як на  авторитетний виклад думки.

ТЕХНОЛОГІЯ КОНСПЕКТУВАННЯ ЛЕКЦІЇ

1.      Чітко з’ясуйте тему перед початком конспектування лекції.

2.      Записуйте основні положення, висновки, факти, схеми, дати, прізвища.

3.      Конспектуючи лекцію, на полях ставте позначки проти тих місць, які потребують уточнення.

4.      Після закінчення лекції, з’ясуйте всі питання, які виникли під час лекції, уточніть факти, назви.

5.      Привчіть себе робити розумні скорочення, одночасно залишаючи поруч з ними місце для подальшого допрпцювання лекції.

6.      Найближчим часом після лекції необхідно:

- дописати скорочені слова

- виправити стилістику

- доповнити записи фактами, необхідними положеннями та виз-

   Наченнями.

7.      Виділіть основні положення в конспекті лекції

6. ЯК ГОТУВАТИ ПОВІДОМЛЕННЯ

1.      Уважно прочитайте завдання

2.      Визнач відповідний матеріал за підручником.

3.      Випиши дати подій та прізвища історичних діячів, про які йтиметься у розділі

4.      Знайди додаткову літературу відповідно до теми завдань

5.      Склади простий план повідомлення

6.      Запиши висновки.

7. ЕСЕ

Есе- це письмовий твір, який характеризується вільним, необов’язково вичерпним, але виразно індивідуальним трактуванням теми.

ВСТУП-це загальний підхід до теми, який включає проблемне завдання та відповідь на поставлене запитання. Упродовж всього есе треба підкреслювати зв'язок  поданих фактів з темою.

ОСНОВНА ЧАСТИНА- есе треба зорієнтувати так, щоб переконати читача аргументами. Обсяг есе може бути різний.

ВИСНОВКИ- Бажано знову повторити тему( головну ідею, вживаючи, наприклад цитати). Тут треба узагальнити головні ідеї та дати відповідь на поставлене запитання.

8. ЯК ПРАЦЮВАТИ З ДЖЕРЕЛАМИ.

1.      Прочитайте назву документа. Встанови хто його автор. Коли й де   написаний        цей документ?

2.      Зорієнтуйся за назвою документа, з яким змістом матимеш справу.

3.      З якою метою працюєш над документом, які завдання повинен виконати?

4.      Уважно прочитай текст документа.

5.      З’ясуй незрозумілі поняття, значення окремих слів. Зверни увагу на коментарі, що супроводжують текст.

6.      Проаналізуй чи зрозумів текст документа. Чи можеш виконати поставлені завдання? Усунь причини, які заважають тобі це зробити.

9. ЯК ПРАЦЮВАТИ З ІСТОРИЧНИМИ ДЖЕРЕЛАМИ.

1.   З’ясуй, хто створював джерело. Який статус мала ця людина?

2.      Коли джерело було створене? Які характерні риси історичного часу вплинули на нього?

3.      Про які події говорить джерело?

4.      Де відбулася подія?

5.      Чому було створено джерело?

10. ЯК ВИВЧАТИ РЕВОЛЮЦІЮ.

1.      Визначити передумови події.

2.      З'ясувати причини (об'єктивні та суб'єктивні).

3.      Виділити її головні завдання.

4.      Визначити характер революції.

5.      Рушійні сили і керівники (історичні постаті).

6.      Початок революції (подія).

7.      Хід революційної боротьби (основні етапи, хронологічна таблиця).

8.      Результат.

9.      Причини перемоги (поразки).

10.    Наслідки революції.

11.Значення революції.

11. ЯК ВИВЧАТИ ВІЙНУ.

 1.     З'ясувати міжнародну обстановку.

2.      Визначити причини та характер війни.

3.      Привід.

4.      Вказати сили сторін, що протистоять.

5.      Початок війни.

6.      Хід війни (її основні етапи, хронологічна таблиця).

7.      Закінчення війни (умови миру).

8.      Результат війни.

9.      Причини перемоги (поразки).

10.    Історичне значення події.

12. ЯК СКЛАСТИ ІСТОРИЧНИЙ ПОРТРЕТ

План

1.      Історичні умови, в яких формувалася особистість історичної постаті.

2.      Походження. Біографічні дані.

3.      Особистісні якості історичного діяча та умови їх  формування.

4.      Навколишнє суспільне середовище. Інтереси якої верстви суспільства  виражав діяч.

5.      Цілі діяльності та можливості  їх досягнення.

6.      Засоби досягнення мети.

7.      Основні результати діяльності історичної особи, ставлення до неї сучасників.

8.      Значення діяльності особистості для регіону, країни, світу.

9.      Оцінка діяльності особистості в сучасній науці.

10.    Ваше ставлення до цієї історичної особи як людини та історичного діяча.

11.    Яку особу сьогодення ви могли б поставити в один ряд з нею? Чому?

13. ЯК ПІДГОТУВАТИ ІНТЕРВ’Ю?

1 .Продумати заздалегіть питання.

2. Сформулювати питання так, щоб відповіді на них розкривали  найбільш цікаве в людині, донести до читача ( слухача)  значення факту.

3. Правдиво й точно записати сказане, ознайомити із записаним того, хто давав інтерв’ю, перевірити назви, дати, прізвища, цифрові дані.

14.  ЯК ПІДГОТУВАТИ РЕПОРТАЖ?

РЕПОРТАЖ- розповідь очевидця, свідка, учасника подій.

МЕТА: відтворити повну картину подій, щоб читач( слухач) міг наочно уявити собі, як подія відбулася, стати нібито її очевидцем.

1.      Добре знати про що розповідати.

2.      Відібрати найсуттєвіше, найголовніше в події, що висвітлюється.

3.      Прагнути до об’ктивності.

4.      Показати свою позицію до питань, що розкриваються в репортажі.

5.      Описувати  виразно, живо.

15. СХЕМА АНАЛІЗУ ПОДІЙ.

1.Коли відбулися ці події, як довго вони тривали, у якій послідовності проходили?

2. В який період історії людства вони відбувалися?

3. Як ця подія співвідноситься з іншими подіями чи процесами?

4. Як ця подія кореспондується з однотипнми подіями чи процесами вітчизняної чи регіональної  історії?

5. Складання хронологічних чи синхроністичних , простих чи складних таблиць.

16. ВЧИМОСЯ ВИВЧАТИ  ПОВСТАННЯ

Необхідно знати:

—      повстання — це озброєні виступи різних верств населення проти існуючих порядків.

—      рушійні сили повстання — це соціальні верстви населення і групи, які брали участь у повстанні.

Як вивчати повстання:

1.      Називаємо точну дату повстання, його назву або ім'я ватажка.

2.      Визначаємо рушійні сили повстання (селянське, козацьке, міських жителів).

3.      Визначаємо причини повстання: для цього встановлюємо, що відбувалося в житті повсталих соціальних груп і верств незадовго до виступу, що могло викликати невдоволення до такої межі, що довелося взятися за зброю для зміни існуючих порядків.

4.      Визначаємо передумови повстання: для цього встановлюємо умови, що уможливили здійснення повстання (наприклад, поширенню яких-небудь ідей чи настроїв у суспільстві; чи існувала сила або особа, які могли очолити повстання; яким було ставлення державної влади до становища даних соціальних груп і верств, до їхніх проблем).

5.      Розглядаємо початок повстання:

•        визначаємо привід — яка подія стала безпосереднім поштовхом до повстання. Як правило, таку подію можна назвати «останньою краплею, що переповнила чашу терпіння»;

•        характеризуємо ватажка повстання — до якої соціальної групи належав, що спонукало його стати активним  учасником і ватажком повстання, основні якості характеру, цілі;

•        характеризуємо склад повстанців за верствами, кількість, озброєння, готовність до воєнних дій.

6.      Висвітлюємо хід повстання:

•        яка програма повстанців (вимоги, цілі);

•        дії повстанців; територія, яку охопило повстання;

•        як закінчилось повстання?

7.      Оскільки повстання даного періоду історії найчастіше були програні, з'ясуємо причини їхньої поразки: чи готувалися вони заздалегідь; чи були стихійними; чи був докладно розроблений план; чи уявляли повс танці добре ті цілі, яких хотіли досягти;; чи володіли повстанці необхідним озброєнням і досвідом ведення воєнних дій; чи були їхні дії узгодженими та ін.

8.      Визначаємо результати (наслідки повстання) — як позитивні, так і негативні.

9.      Визначаємо історичне значення повстання:

•        яку роль у подальшому історичному розвитку суспільства, народу, держави воно відіграно?

10.    Визначаємо уроки повстання:

•        чому воно навчило людей, який досвід було взято  із даної події?

17. ЯК ГОТУВАТИ ДОПОВІДЬ

1.      Продумай тему та заголовок.

2.      Визнач зміст доповіді, склади план.

3.      Склади список літератури, читаючи її, виписуй все, що потрібно включити у доповідь

4.      дороби план, проти кожного пункту познач, з якої книги слід узяти матеріал

5.      У вступі до роботи розкрий значення її теми.

6.      Послідовно розкрий усі передбачені планом питання, обгрунтуй, підкріпи прикладами, фактами. Основна частина, заради якої пишеться доповідь, має бути співзвучною заголовку. Тут треба наводити якомога більше фактів, спираючись на  аналіз і логіку.

7.      Вислови своє ставлення до теми у заключній частині. ( У заключній частині треба показати досягнення і прорахунки, зробити висновки, яких дійшов учень, досліджуючи задану тему)

Вимоги до мови учня

Мова учня повинна бути:

1.      Змістовною- повною, конкретною, чітко розкривати тему

2.      Логічною- послідовною, доказовою

3.      Багатою- за формою, словарним складом

4.      Емоційною й виразною

5.      Правильною- це передбачає дотримання норм української літературної мови.

18. ПАМ’ЯТКА РОБОТИ  НАД  РЕФЕРАТОМ

1.      Тема реферату:

-        повинна бути правильно сформульованою

-        у назві мають бути чітко визначені рамки розгляду теми

-        назва має відображати зміст

2.      Література ( використовуючи не одне джерело, а декілька)

-        з’ясувати, яка існує література з теми реферату

-        скласти її список

-        користуватися різними каталогами, бібліографічними виданнями, довідковою літературою

3.      Вид опрацювання літератури

-        суцільне

-        вибіркове ( іноді для розкриття теми тдостатньо  опрацювати  не всю книжку, а лише окремі її  розділи, параграфи)

-        комбіноване ( суцільне читання одних частин і вибіркове- інших)

4.      Дібрані джерела з робочими стислими примітками, закладками в книжці

-        розібратися у змісті , критично проаналізувати його

-        відібрати суттєве , основне

-        надати певну оцінку прочитаному

-        перевірити, чи збігається ваша оцінка якоїсь проблеми з думкою автора, інших авторитетних осіб

      -     вибрати для реферату більш яскраві факти, виклади, цікаві

            положення

-     зробити необхідні виснвки

5.      План ( простий чи складний) відповідно до обсягу реферату

6.      Реферат потребує усного захисту перед аудиторією приблизно 10-15 хв

СТРУКТУРА РЕФЕРАТУ

            Вступ- обсяг 2-3 сторінки

-        містить коротке  обгрунтування актуальності теми реферату з 

його об’єктивною складністю для вивчення, а також у зв’язку з численними теоріями і  суперечками

       -   робота має бути науково- дослідницькою

       -   необхідно показати, чому це питання може становити науко

            вий інтерес 

       -   визначити мету й завдання, які потрібно вирішити для реаліза

           ції мети

       -   короткий огляд літератури, в якому зазначено, який матеріал

           взято з того чи іншого джерела, проаналізовано його сильні

           і слабкі сторони

          Основна частина- обсяг не менше 10 сторінок

       -   містить матеріал, відібраний для розгляду проблеми, розподі

           лений за параграфами

       -   розкриває методи, що використовувалися для обгрунтування

           результатів

       -   містить особисту думку учня та сформульовані самостійно

           висновки які спираються на наведені факти

           Висновок- обсяг 2-3 сторінки

       -   формулює висновки за параграфами, які випливають з основ

           ної частини

       -   звертає увагу на виконання поставлених у Вступі завдань

           Список літератури

       -  джерела подаються в алфавітному порядку

       -  обов'язково вказують місто, назва видавництва, рік, кількість

           сторінок

          Додатки

          У розділі «Додатки» знаходять схеми, карти, таблиці, фото, 

           малюнки, копії документів і все, що доповнює та ілюструє

           матеріал.

19. ЯК СКЛАСТИ УЗАГАЛЬНЮЮЧУ ТАБЛИЦЮ

№1

Рік	Місце	Причини	Хід	Результати

№2

Країна	дата	Причина	Основні події	Підсумки

№3

Назва течії ( партії)	Теоретики	Основні ідеї

№4

Галузь культури	Діяч	Досягнення	Значення досягнення

№ 5

Назва реформи	Дата проведення	Нормативно- правові документи	Суть	Значення та наслідки

ЯК СКЛАСТИ ХРОНОЛОГІЧНУ ТАБЛИЦЮ

Дата	Подія

ЯК СКЛАСТИ РОЗГОРНУТУ ХРОНОЛОГІЧНУ ТАБЛИЦЮ

Дата	Подія	Сутність

ЯК СКЛАСТИ СИНХРОНІСТИЧНУ ТАБЛИЦЮ

Час, період	Всесвітня історія	Історія України	Історія рідного краю